Головна | Реєстрація | Вхід | RSSПонеділок, 10.12.2018, 23:50

Лебединський навчально-виховний комплекс "Дошкiльний заклад- загальноосвiтня школа I-III ступенiв №2" Шполянскої районної ради Черкаської областi

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 23

Блог Осаули Лідії Іванівни, вчителя історії, директора школи

На сторінці розміщено матеріали, необхідні для вчителів історії, важливі для директорів  навчальних закладів

Вчителям історії:

Сценарій позакласного заходу до дня визволення України від німецько-фашистських загарбників

 

ТЕМА: «А ПАМ'ЯТЬ СВЯЩЕННА…»

 

 

Вклонися, моя Україно, цим людям величним і скромним,

що в назвах фронтів титанічних пронесли наймення твоє.

Ти словом достойним розкажеш своїм поколінням потомним,

чому їм довічну пошану твій вдячний народ оддає!

 

Ведучий №1.

В ці останні дні жовтня 1944 року міста і села України були остаточно звільнено від німецько-фашиських загарбників. Пам'ять про тих ,хто не шкодував себе, рятував рідну землю і приніс перемогу над окупантами, живе і нині.

 Сьогодні ми відзначаємо 72-гу річницю звільнення  України  від фашистських загарбників. 22 липня 1942 року Україна була повністю окупована фашистськими загарбниками. Довгих три роки випробувань стали страшною ціною перемоги.

 

Ведучий № 2.

Невимовно тяжких втрат зазнав український народ у тій страшній воєнній круговерті, що розметала, понівечила і розтоптала мільйони людських доль. Це була трагедія. Її принесли з собою гітлерівські орди, які без жалю топтали нашу землю, палили міста і села, грабували, гнали в німецьке рабство дівчат і хлопців, убиваючи на своєму шляху кожного, хто не хотів скорятися загарбникам.

 

Ведучий № 1.

Скільки безневинних людей зазнали нечуваних тортурів, знущань та принижень у концтаборах, тюрмах, на примусових роботах та пересильних пунктах!

 

Пам’ять загиблих на фронтах, закатованих у фашистських катівнях, спалених у пекельних крематоріях, замучених голодом, замордованих страшною війною, вшануймо хвилиною мовчання.

 

Ведучий № 2.

У літопис Великої Перемоги навічно вписані імена тисяч і тисяч славних синів і дочок України. Воювали вони на різних фронтах, виборюючи Перемогу – одну на всіх. Багато хто загинув під час визволення нашої рідної української землі. Гітлерівцями знищено і розстріляно на окупованій території:Росії — 1 мільйон 793 тисяч чоловік;
України — 4 мільйони 497 тисяч;
Білорусії — 2 мільйони 198 тисяч;
Ведучий №1.

На території Черкащини гітлерівці знищили понад 120 тисяч чоловік. щодня в Уманському таборі для військовополонених в так званій «Уманській ямі» від нелюдських умов утримання загинуло 60-70 військовополонених. Протягом перших місяців окупації на території краю була створена розгалужена мережа концтаборів і в'язниць. Зокрема, в Драбівському районі діяли концтабори в сс. Жорнокльови і Шрамківка, в Чорнобаївському — в с. Хрестителеве, в Христинівському — в с. Івангород, в Тальному — в гранкар'єрі; у Бабанці Уманського та Буках Маньківського на концтабори були перетворені місцеві середні школи, у Золотоноші і Смілі — на території військових містечок.

Ведучий № 2.

З перших днів окупації Черкащини гітлерівці почали насильно відправляти місцевих жителів на каторжні роботи до Німеччини. Так, з м. Умань вивезено в неволю 7 тисяч юнаків і дівчат, з Іркліївського району — 4482, з м. Черкаси — 8 тисяч, з Городища — 1869. З Лебедина відправлено в Німеччину та Австрію близько 3,5 тисячі осіб.

На всіх континентах, як символ нелюдяності і злочину фашизму проти мирних громадян, відоме село Лідіце (Чехія), яке було спалене, а 172 громадян розстріляно. На Черкащині таких сіл більше десяти. Зокрема, 18 червня 1943 року було повністю спалено хутір Буда Чигиринського району і знищено 82 його жителів, у жовтні-листопаді в тому ж районі спалено у селі Мельники 352 двори і знищено 300 мешканців, а у селі Вдовин Хутір — 140 дворів і 409 жителів. 10 січня 1944 року у селі Острівець Уманського району було спалено 200 дворів і розстріляно 156 жителів. Така ж доля спіткала і села Будище Черкаського, Шестиринці Лисянського, хутір Павлопіль Маньківського, Ленінське Чигиринського районів та ряд інших.

.                                                    Гула, стогнала і ревла земля,

Сивіли в горі мати і кохана.

В огні була Вкраїнонька моя —

Була війна жорстока. Вітчизняна.

Живі і мертві, мертві і живі

Герої наші — воїни-солдати.

Ми знаємо: у тій страшній війні

Змогли либонь ви ворога здолати.

 

Ведучий №1.

І сьогодні поруч із нами незримо присутні захисники і визволителі України, поховані у 28 тисячах братських могил на її території. Присутні полеглі, чиї імена загубилися в кривавій круговерті боїв, відступів та оточень, проривів та котлів, у гестапівських катівнях і концтаборах, на трагічних і скорботних біженських шляхах... Історія визволення України, як і всієї війни, писалася доблестю і самопожертвою воїнів, талантом полководців. Хто поліг за Дніпро, за Україну, буде, як співається в пісні тих літ, справді жити у віках. Жити в наших помислах і справах, нашій генетичній пам'яті.

Ведучий № 2.

Замислімося над жорстокою статистикою, яку наводить один з учасників і очевидців тих подій. З 25 тисяч радянських воїнів, які спускалися з лівого берега у дніпровські води, правого берега діставалося не більше трьох-п'яти тисяч. Тільки при визволенні Києва загинуло більш як чверть мільйона бійців та офіцерів.

 

Прекрасний Києве на предковічних горах!
Многострадальному хвала тобі, хвала!
Хай на просторищах, де смерть, як ніч, пройшла,
Воскресне день життя і весен неозорих!

За очі змучені дітей смертельно хворих,
За кров, що річкою гарячою текла,
За сквернені скарби, за чорні всі діла
Хай вороги твої розсиплються па порох!
 

Ведучий №2.

У лавах радянської армії воювало понад 7 млн. українців. Кожен другий з них загинув на фронті, кожен другий з тих, хто залишився живим, став на все життя інвалідом. Українці складали в радянській армії другу за чисельністю національну групу. Серед вищих офіцерів, зокрема командуючих фронтів та армій, було чимало українців. Найвідоміші з них — А.Єрьоменко, С.Тимошенко, Р.Малиновський, М.Ватутін, І.Черняхівський, П.Рибалко, К.Москаленко, П.Жмаченко, С.Руденко, І.Кириченко та ін.

 

Ведучий № 2.

Ратний подвиг багатьох українців на всіх фронтах Великої Вітчизняної війни відзначений найвищими нагородами. Серед них — 2072 воїни удостоєні звання Героя Радянського Союзу; 32 українці — двічі. А льотчик-винищувач Іван Кожедуб став тричі Героєм Радянського Союзу.153 Герої Радянського Союзу — черкащани. 10 осіб – щполян. Це:Бойко Василь Романович з с. Водяне, Костенко Антін Миколайович з с. Нечаєве,Кунець Олександр Миколайович з м. Шпола, Лисенко Іван Йосипович з с. Іскрено, Морозов Іван Олександрович з с. Лебедин, Тирса Володимир Геронтійович з с. Антонівка, Тур’ян Пінхус Григорович з с. Лебедин, Цибульський Микола Степнаович з с. Товмач, Поліщук Іван Іванович з с. Лип’янка, Юрченко Федір Сергійович з С. Топильна.

Ведучий № 1.

Не слід забувати і про бійців УПА, через лави якої пройшло близько 500 тис. осіб, які так само боролись за незалежність своєї Батьківщини і не хотіли миритися з пануванням на її території тоталітарних режимів.

 

Ведучий № 2.

Також 120 тисяч українців воювали в армії Антигітлерівської коаліції (США, Канади, Франції, Польщі, Чехословаччини).

На відзнаку мужності і героїзму українського народу, який захищав свою землю від поневолювачів, почесне звання "Місто-герой" було присвоєно Києву, Одесі, Керчі і Севастополю.
Ведучий № 1.

Визволення Черкащини розпочалося 22 вересня 1943 року по 12 березня 1944 року. Цілих півроку потрібно було нашим військам, щоб повністю визволити від ворога територію Черкащини. На її території відбулося три великі битви: Умансько-Ботошаннська, Корсунь-Шевченківська та форсування Дніпра.

А вся Україна була повністю визволена від ворога 28 жовтня 1944 року.

 

Хто з нас уцілів і душею не вмер,

У кого ще в серці не смеркло,

Той давнішню пам’ять шанує й тепер

Про Корсунь-Шевченківське пекло.

 

Стогнала земля від снарядів і мін,

Розорана сотнями танків

Та раптом фашистам історії дзвін

Прорік западню на світанку.

 

Могутнім кільцем Українські фронти

Затисли залізну армаду

І ордам фашистським ніде не пройти,-

Жахає їх тінь Сталінграда.

 

Не стали здаватись в полон вороги, -

Відкинули наш ультиматум.

І громом озвались Дніпра береги,

Коли «загорлали» гармати.

 

 

                                               Десь там, в історії, гудуть фронти,

Клекоче пеклом знавісніла битва...

Солдаток плач, й скорбота сироти,

І матерів свята молитва

За тих синів, що не вернулись з бою,

Сміливо йшли в останню штикову

Десь там під Ржевом чи під Лозовою

Й навіки падали в траву...

Десь там, в історії...

Та кров холоне й нині,

В зажурі вічній наші матері...

Я хочу щастя милій Україні,

Я хочу миру на моїй землі!

                

К р о с в о р д «Київська Русь»

Зображення Божої Матері на стіні Софійського собору в Києві має ще й  іншу назву, яку допоможуть прочитати у виділеному стовпчику правильні відповіді.

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

                             

1.Імя відомого київського літописця.

2. Імя митрополита, який написав визначний твір «Слово про закон і благодать», де вперше підкреслено значення Києва як столиці Русі.

3. Імя старшого сина Ярослава Мудрого.

4. Імя дочки Ярослава Мудрого, яка стала французькою королевою.

5.Назва міста, з яким своєю пишністю змагався Київ.

6.Споруда, збудована Ярославом Мудрим на місці битви з печенігами.

       

Історичні загадки.

                  Відгадай !!!

                       Про кого йдеться??

1.Був це сміливий князь – вояка.

   Все в таборі він проживав,

   І цілеє життя відважно

   Із ворогами воював.

   А як на кого йшов війною,

   Попереджав: «Іду на ви!»

2.Він звелів знищити ідолів і похрестити всіх людей на Русі.

3.При його князюванні великих успіхів досягли культура і освіта у Київській Русі. При Софійському соборі у Києві була заснована перша на Русі бібліотека, де писалися і перекладалися книги. А ще цього князя називали «тестем Європи».

4.Один з відомих дослідників запорозького козацтва, зображений у ролі писаря на полотні І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

5.Студент, гетьман, чернець, в’язень. Це …

6.Молдаванин, митрополит України, засновник Києво-Могилянської академії.

7.Турецький султан називав його шайтаном і у своєму фірмані (наказі) розпорядився молитися в мечетях за його загибель.

                                                         

8.Давньоруський живописець, лікар, чернець Києво-Печерського монастиря, писав ікони, які вважалися чудодійними, бо не згоріли під час пожежі. Похований у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

9.Дружина короля Франції Генріха І Капетінга, високоосвічена жінка, ставила свої підписи на державних документах, бо її чоловік був неписьменний. На її київському Євангелії присягали французькі королі.

10.Український козацький літописець, навчався у Києво-Могилянській Академії, служив у війську Кочубея при Мазепі.

11.Один з перших козацьких гетьманів, Черкаський і Канівський староста, здійснив з козаками декілька походів до Туреччини, визволяв тисячі українських невільників у Криму, потрапив у полон до турецького султана, який наказав скинути його живим з високої вежі на гаки фортечного муру.

12.Нащадок українського княжого роду, ополячений український магнат, ворог України, батько польського короля.

13.Князь Галицько-Волинської держави, король Русі, захищав Київ під час навали монголо-татар, ще малолітнім володів мечем, шаблею, кидав спис, стріляв з лука, рубав сокирою, їздив верхи, ходив на лови.

14.Український гетьман, онук гетьмана Війська Запорозького, соратник Б.Хмельницького, «сонце руїни».

15.Наказний гетьман Лівобережної України, обстоював автономію України, протидіяв Малоросійській колегії, був заарештований російським царем Петро І, ув’язнений у Петропавлівській фортеці, де й помер, говорять, що до цього часу не знайдено, сховану ним скарбницю України.

                                                 

16.Понад 20 років був українським гетьманом, високоосвічений, володів польською, російською, латинською, італійською, німецькою, французькою, татарською мовами, дипломат, шляхетського роду, відомий меценат, на його кошти в Україні збудовано близько 20 великих будов, в архітектурі вироблений національний стиль … бароко. Під час Північної війни перейшов на бік шведів, чим викликав гнів Петра І, оголошений російською владою «зрадником», проклятий православною церквою.

17.Український гетьман в еміграції, генеральний писар при І. Мазепі, автор першої у світі Конституції.

18. Останній український гетьман Лівобережної України, граф, генерал-фельдмаршал, президент Петербурзької академії наук.

 

                                     

                          Історична гумористична п’єса

Ох, ця історія !!!

 (автор п’эси Осаула Л.І.)

Дійові особи:

Петрик і Сергійко – учні середніх класу

Первісний вчитель

Первісні діти 4

 Тутанхамон

Жрець

Раб

Вчитель спартанської школи

Учні-спартанці 4 хл.

Танцівники «Сиртакі»

Скульптура

Козаки 6

Писар

Кошовий Іван Сірко

Робот І

Робот 2

Вчителька

                                   І   дія

(Школа. Звучить мелодія «Школьние годи». Діти ідуть до школи. Двоє хлопчиків середніх класів)

Петрик: Ой-й! Як же я не хочу іти до школи. Куди ото вони так поспішають?

Сергійко: Та не кажи. Ну що там цікавого у тій школі?  Пиши цілий день, читай, до дошки викликають, щоденник вимагають. Замучили.

Петрик: Вранці так спати хочеться, а тобі, нещасному, треба вставати, збирати портфель, нести цілу купу книжок та йти до школи.

Сергійко: А ще ж поки зошити всі познаходиш, то аж голова обертом іде. Та все одно якогось зошита та й забудеш. А ці вчителі накинуться на тебе, та й скубуть: «Чого не вивчив? Чого зошита забув? Де твій щоденник?»

Петрик: А вчителька історії каже: «Історію треба знати, бо ці знання вам стануть у пригоді,  де б ви не були!» Ну де вони нам можуть пригодитися?

Сергійко: Та які там пригоди? То вона нас так змушує уроки вчити!

 

 

Петрик: Та хіба ж можна вивчити ті уроки?! Це ж каторга якась! Вони ж у голову не лізуть, ті знання!

Сергійко: Та й навіщо вони нам? Можна й без знань прожити! Та й не мучитись!

Петрик: То може пішли сьогодні погуляємо? Нікуди ця школа не дінеться.

Сергійко: Та ходім, поки нас ніхто з учителів не побачив.

Петрик: А що це воно таке лежить? (нахиляється і бере з підлоги який предмет. Хлопці розглядають його.)

Сергійко: Щось таке на мобільний схоже, але не телефон. Кнопки якісь.

Петрик: Давай натиснемо, спробуємо, що це штука, що вона вміє (натискає на кнопки).

Гасне світло, звучать незрозумілі звуки, потім мелодія. Зявляється світло.

                                                  ІІ дія

Первісна печера. Первісні хлопчики виконують танець первісних людей. Виходить первісний вчитель. Хлопчики сидять навколо вогнища.

Первісний вчитель: Ви виконали домашнє завдання? Виготовили списи? Зробили скребла? Розпарили бивні мамонта? За не виконаний урок у мене є подаруночок для ваших сідниць! (показує дубця).

   Вирвиоко, ану покажи як видобувати вогонь? (виходить хлопчик і демонструє вчителю спосіб видобування вогню)

Сергійко: Ого! Що це ти наробив? Куди це ми потрапили? Це що «кінець світу»?

Петрик: Та ні це, мабуть, початок. Як це ми тут опинилися?

Первісний вчитель розвертається  і підходить до хлопців.

Первісний вчитель: А це що за непослухи? (бере хлопців за вуха) . Чого це ви не на уроці? (розглядає хлопців) О, та ви не з нашого племені! Ну тоді можна з вас вечерю приготувати. Правда, самі кістки, м’яса мало. Хіба що для уроку анатомії годяться. Дивіться сюди (до первісних хлопчиків): перед вами «людина не дуже розумна», бо не прийшла б сюди - дві руки, дві ноги, одна голова – і та

порожня, бо не думала, що робила. Ото тільки для вертела і годиться, щоб підсмажити на вечерю.

 (Вирвиоко, починає бешкетувати). Вирвиоко, ти знову бешкетуєш? Мій терпець урвався, у печеру, до директора! (біжить за хлопчиком)

Сергійко: Петрику, швидше тисни на кнопку, поки нас не з’їли!

Петрик: Ой, матінко, та на яку ж кнопку тиснути?

Сергійко: Та хоч на яку небудь, та бігом, бо тут нам і кінець! (тисне кнопку)

Гасне світло, звучать незрозумілі звуки, потім мелодія. З’являється світло.

                                                ІІІ дія

(Стародавній Єгипет. Декорації з пірамідами, сфінксом. На троні сидить Тутанхамон. Біля нього раб з опахалом та жрець)

Жрець (стоїть на колінах перед фараоном): О царю царів! Син сонця! Могутній повелителю Нілу! Володарю величних пірамід! Улюбленцю богів! Дозволь звернутися до твоєї милості!

Тутанхамон: Говори!

Жрець: Між зеленою долиною Нілу і жовтими пісками Сахари ти звелів будувати  Вічний Дім, якого ще не бачило Небо! Будівництво уже триває сім розливів Нілу (розгортає папірус) , витрачено: 3 копальні вапняку, 1 копальню білого мармуру, 1 копальню чорного граніту; на золотих рудниках працює 5 тисяч селян, на мідних рудниках працює 3 тисячі селян. Висота Твого Вічного Дому сягає ще 200 ліктів. Кращі скульптори виготовляють золотий саркофаг та алебастрові кенотафи.

(раптом на сцену вилітають два хлопчики: Петрик і Сергійко, скуйовджені і перелякані, крутять головами на всі боки; Тутанхамон  і жрець незворушно дивляться на цю сцену)

Тутанхамон: Поясни!

Жрець:Я заберу цих недостойних до Будинку життя, де вони вчитимуть математику, щоб правильно укладати брили до піраміди, астрономію та геометрію, щоб складати календар будівництва, а за те, що посміли порушити спокій Наймогутнішого ви будете покарані!!!

 

Тутанхамон: Забери!

(Жрець за вуха хапає хлопців і тягне до «школи», фараон їде зі сцени)

Жрець: Ось вам папіруси! Пишіть!! (дає звитки «папірусів», диктує)

     «Пиши твоєю рукою, читай твоїм ротом і  питай поради у того, хто знає більше, ніж ти. Не проводь дня без діла, а то поб’ють тебе, бо вухо хлопчика на його спині, і він слухає, коли його б’ють.

      Не будь людиною без розуму, без виховання! І вночі тебе вчать, і вдень тебе виховують, але ти не слухаєш ніяких порад і робиш те, що надумав.

      Мені кажуть, що ти занедбав навчання, ти віддаєшся розвагам, ти вештаєшся з вулиці на вулицю.. Ти схожий на молитовню без її бога, на дім без хліба..

      Я зв’яжу твої ноги, якщо ти будеш вештатися по вулицях, і ти будеш побитий гіпопотамовим батогом!!!»

   Перепишете цей текст 7 разів, а потім одержите гіпопотамового батога!

(виходить зі сцени)

Сергійко: Ти чуєш, що діється, ми пропали!

Петрик: Не знали, що таке батіг, то тепер одержимо, та ще й гіпопотамового! Горе нам горе! (хапається за голову)

Сергійко: Та давай втікати звідси у нашу школу! Нас там ніколи не били, не ображали, а тут?! Натискай швиденько кнопку!

Гасне світло, звучать незрозумілі звуки, потім мелодія. З’являється світло.

                                           ІV  дія

(Стародавня Греція. Декорації грецьких храмів, «скульптура філософа»-старшокласник. Звучить мелодія «Сиртакі». Дівчата і хлопці виконують танець)

Вчитель спартанської школи: Спартанці! Сьогодні ви проходите випробування на витримку і міцність, адже ви – майбутні воїни, ви повинні бути сильними, сміливими, вправними, дисциплінованими!

 

 

 

Сьогодні випробування, які покажуть, що ви не боїтеся болю, можете витримати удари різкою без сліз і зойків! Хто не проходить випробування, той не достойний бути спартанцем! В прірву його!

Учні-спартанці: В прірву його!

Вчитель: Хто перший?

(раптом на сцену вилітають два хлопчики: Петрик і Сергійко)

  А ось і бажаючі! Ану, візьміть їх, зніміть їхні чудні хітони! (учні-спартанці хапають хлопців та роздягають)  Офідію, замочи різки у розсолі! Зараз побачимо чи це справжні спартанці!

Петрик: Та що ж це діється? Втікали від одного лиха, та потрапили в інше!

Сергійко:Оце тобі школа!! Це не у нас: вивчи, Петрику, будь ласка, де знаходиться Стародавня Греція – просить вчителька. А ми з тобою ніби й не чуєм!

Петрик: Ну, ось тепер і почуєм і запам’ятаєм!

Сергійко: Рятуй нас, поки не пізно! Та тільки натисни вже щось інше, доки ж ми в цьому стародавньому світі будемо? Швиденько, бо нам хана!

Гасне світло, звучать незрозумілі звуки, потім мелодія. З’являється світло.

                                                V дія

(Запоріжжя,звучить «Запорізький марш», козаки пишуть листа турецькому султанові)

Козак 1: (читає) Султан турецький – запорозьким козакам.

     «Я, султан, син Мухамеда, брат сонця і місяця, онук і намісник Божий, володар царств – Македонського, Вавилонського, Ієрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, надзвичайний лицар, ніким не переможений воїн, невідступний хранитель гробу Ісуса Христа, попечитель самого Бога, надія і втіха мусульман,   смущеніє   і захисник християн, -  повеліваю вам, запорозькі козаки, здатися мені добровільно і без всякого опору і мене вашими напади не турбувати.»

Козак 2: Ну ти подивися на нього, «повеліваю вам».!

 

 

Козак 3: Отамане Сірко! Та треба цьому султанові так відповісти, щоб йому більше не кортіло нам писати всілякі «посланія»!

Отаман Сірко: Так ми ж зараз і дамо йому відповідь! Писарю, ану сідай сюди, записуй усі наші мудрі думки! (диктує):

«Ти – шайтан турецький…» Ану, як він там ще себе називає?

Козак 1: «Брат сонця і місяця»…

Козак 3: Проклятого чорта брат і товариш…

Козак 2: і  самого люципера секретар… Ха-ха-ха..

(всі сміються)

Козак 1: …«надзвичайний лицар»…

Козак 3: Який ти в чорта лицар! Чорт викидає, а твоє військо пожирає!

Козак 2: Не будеш ти годен синів християнських під собою мати. Твого війська ми не боїмось, землею і водою будем битися з тобою!

Козак 1: «..володар царств – Македонського, Вавилонського, Ієрусалимського, Великого і Малого Єгипту»

Козак 3: Вавилонський та кухар, македонський колесник!

Козак 2: ієрусалимський броварник, олександрійський козолуп!

Отаман Сірко: Великого і Малого Єгипту свинар!

Козак 1: вірменська свиня, татарський сагайдак!

Козак 2: кам’янецький кат, подолянський злодіяка!

Козак 3: самого гаспида внук, різницька собака!

Козак 2: нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт!

Отаман Сірко: Оттак тобі козаки відказали, плюгавче! Негоден єси мати вірних християн!

Писар: Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас як у вас!

Козак 1: Поцілуй за теє ось куди нас! Ха-ха-ха! (всі сміються)

Писар: Записав! Підпис: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорозьким!!!

Козак 3: Оце то повеселились, оце так відповідь написали!

 

Козак 2: Тепер можна і відпочити! А це хто? (побачив хлопців)

Козак 1: Та це, мабуть, джури молоденькі кошового отамана? Отамане Сірко, це твої?

Отаман Сірко: (оглядає хлопців) Та ні, це не мої джури! Подивіться у що вони одягнуті! Може вони з київського колегіуму втекли?

Козак 3: Ну тоді вони дуже розумні, латину знають, премудрі папери сочиняти можуть, можуть перекладати! Може й турецьку знаєте? Та листа нашого до турецького султана перекладете?

Сергійко: Ой ні! Ми латини не знаємо, і турецьку не вчили!

Петрик: (похнюпившись) І премудрих паперів сочиняти не вміємо…

Козак 2: То що ж це за учні такі недолугі! Нічого не знають, нічого не вміють! Тільки папір переводять!

Козак 1: Ми за них воюємо, щоб легко навчання йшло та розумними росли, а вони оце в дурні пошились!

Отаман Сірко: То треба їх провчити по нашому, по-козацьки!

Козак 3: Ану, беріть їх, хлопці, зараз прив’яжемо до стовпа на майдані та всиплемо їм батога, щоб наука краще у голову йшла! (тягнуть хлопців)

Сергійко: Ой дурні ж ми, дурні! Знову не ту кнопку натиснули!

Петрик: Краще б ми до школи пішли!  Швиденько тисни вже якусь кнопку, бо зараз одержимо по-козацьки!

Гасне світло, звучать незрозумілі звуки, потім мелодія. З’являється світло.

                                                VІ дія

(Кінець ХХІ століття, на сцені роботи, Петрик і Сергійко теж тут)

Петрик: Ну ось, знову не туди потрапили!

Сергійко: Це вже якась майбутня … ота, як її, … ну вчителька ж наша казала… зація, чи як воно?

Петрик: Каналізація?

Сергійко: Та ні, ну ти що?  …Цивілізація! Згадав!

Робот І (звертається до хлопців): Учень Х та учень Y ви спізнились на лекцію. Сідайте. Записуйте. Тема: Віртуальна реальність. Уявіть, що ви у минулому, у

 

простій школі початку ХХІ століття – 2010 рік. Вас вчать не роботи, а люди, які не мають запрограмованих знань, які підвладні своїм емоціям, мають зіпсовані нерви, неслухняних учнів, яким нічого не цікаво, і тому вони одержують погані оцінки, виростуть тупими і дурними. Але це добре, бо саме таких дурнів ми виживемо з планети Земля і захопимо її! Ха-ха-ха!

Петрик: Але це аж ніяк не смішно! А як же ми?

Робот ІІ: Та хто це такі? Що це за учні? Може вони не були на перековці? Може у них голови круглі?

Робот І (підходить до хлопців і гладить їх по головах): Точно, круглі! Не бійтеся, це не боляче. Раз і все. Ходімо принесемо прес. (виходять)

Сергійко: Ой, дурні, ми дурні! Ну чого ми тікали зі своєї школи? Там так добре, ніхто нам нічого поганого не робив, учили нас добрі вчителі!

Петрик: Давай уже якось додому потрапляти! Я вже так скучив за нашою школою!

Гасне світло, звучать незрозумілі звуки, потім мелодія. З’являється світло.

Хлопці у своїй школі, розглядаються на всі боки)

Сергійко: Невже ми вдома?

Петрик: Ура!! Наша школа!! Буду всі уроки вчити!

Сергійко: Буду у школу ходити, не прогулюватиму уроки! … Може й відмінником стану ?! А вже історію вчитиму!! Бо пригоди, як бачиш, всякі бувають!

Петрик: А історичні знання нам би пригодилися! Добре, що ми вчасно зникли з тих століть, а то всякого могло бути! Таки треба вчити історію, та й не тільки її..

Звучить шкільний дзвінок

Сергійко і Петрик: Ходімо на урок!!

Вчителька: Хлопці? Ви чули дзвінок? Ану бігом на урок!

Сергійко і Петрик: Та ми з радістю!

Вчителька: О-о-о! Що це було?

(Всі виходять зі сцени)

З н а в ц я м    к р и л а т и х

в и с л о в і в!

Розумним, допитливим, інтелектуалам !!!

Латинською мовою !!!

(прочитайте і поясніть!)

Alea jacta  est

Alma mater

Aut cum sculo,  aut in sculo

Persona non grata

Per  aspera ad astra

Tabula rasa

Terra incognita

Veni, vidi, vici

Quod licet lovi,   non licet bovi

Homo sapiens

Finita la comedia

Mens  sana   in  corpore  sano

Кам’янка в історії та культурі Україні  і світу.

В І К Т О Р И Н А

1.Коли і ким було засновано Кам’янку ?

2.Від чого походить назва міста ?

3.Які археологічні пам’ятки відомі в Кам’янці та її околицях?

4.Коли і як Кам’янка вперше згадується в історичних джерелах?

5.До якого староства належала Кам’янка?

6.Коли землі Кам’янки відійшли до шляхетської Польщі?

7.Коли  Кам’янка отримала статус містечка?

8.Чому на початку ХІХ ст. Кам’янка стає одним із культурних центрів півдня Росії?

9.Хто був керівниками Кам’янської управи Південного товариства  декабристів?

10.Хто з відомих декабристів бував у Кам’янці?

11.Яким чином з Кам’янкою пов’язане  життя О.С.Пушкіна?

12. Які твори він написав тут?

13.Яким чином з Кам’янкою пов’язане життя П.І.Чайковського?

14.Над якими творами він працював тут?

15.Кого  з відомих уродженців Кам’янки ви знаєте?

16.Які музеї можна відвідати сьогодні в Кам’янці?

17.Які пам’ятки  можна оглянути сьогодні в Кам’янці?

18. Яку назву має заповідник у Кам’янці?

19. Які заходи передбачені по Кам’янці за програмою «Золота підкова Черкащини»?

В І К Т О Р И Н А

«Золота підкова Черкащини»

 

1Що таке “Золота підкова Черкащини?”

2.Які історичні  центри Черкащини Вам відомі?

3.Які заповідники працюють в Черкаській області?

4.З якими історичними діячами пов’язаний заповідник у Кам’янці?

5.Які музеї можна відвідати там?

5.Які населені пункт об’єднує Національний історико-культурний заповідник “Чигирин”?

6.Яке історичне значення Чигирина в нашій історії?

7. Які пам’ятки можна оглянути в Чигирині і Суботові?

8. Що Ви знаєте про Холодний Яр?

9. Які найвідоміші пам’ятки розташовані там?

10. Заходи по яких закладах культури увійшли до програми “Золота підкова Черкащини“ по Черкасах?

11. Чим відомо в нашій історії с.Мошни Черкаського району?

12.Яка найвідоміша археологічна пам’ятка знаходиться в с.Межиріч Канівського району?

13.Найбільша святиня Канева?

14. Що заплановано по Каневу за програмою “Золота підкова Черкащини”?

 

Вікторина «Чигирин»

1. В якому сторіччі засновано Чигирин?

       а) XIV;  б) XVI;   в) XVIII.

2.Від чого походить назва Чигирина за однією із версій? а) гори;  б) ріки;   в) трави.

3.Яку посаду зайняв у Чигирині Б.Хмельницький у 1638 р.?

       а) сотника;  б) гетьмана;   в) старости.

4.Який статус мав Чигирин у 1648-1678 рр.?

       а) провінційного містечка;  б) центра староства;  

            в) столиці України.

5.Після яких подій почався занепад зруйнованого Чигирина?

       а) турецьких походів;  б) зречення П.Дорошенка; 

            в) переходу під владу Польщі.

6.Яку професію мав Патрик Гордин, що залишив план Чигиринської фортеці XVIIст.?

       а) військового лікаря;  б) військового інженера; 

            в) військового будівельника.

7.Який із названих гетьманів України народився в Чигирині?

       а) П.Дорошенко;  б) М.Ханенко;   в) І Виговський.

8.Коли Чигирин став центром Чигиринського повіту?

       а) 1678 р.;  б) 1797 р.;   в) 1954 р.

9.Коли в Чигирині бував Т.Г.Шевченко ?

а) 1822 р.  б) 1845 р.;   в) 1859 р.

10.Яку назву має гора, що височіє в центрі Чигирина?

а) Кам’яна;  б) Замкова;   в) Богданова.

 

Вікторина “Суботів”:

1. Коли виникло село Суботів?

        а) XІІІ ст.;  б) XVI ст.;   в) XVIIIст.

2.До якого періоду належить найдавніша археологічна

        &nb

Пошук
Календар
«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Статистика
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2018
Створити безкоштовний сайт на uCoz